пʼятниця, 18 грудня 2015 р.

Еміграційна література 1920-1930 років 


"Празька школа"

«Пражани» постійно розмірковують над причинами поразки у визвольній війні. Це болісні роздуми, і ліричні герої таких творів постійно шукають відповіді на це важливе для України питання.

Головний образ творів членів угрупування — духовно сильна й вольова людина, національно свідомий українець, який мріє про незалежність України. Волелюбність, мужність, почуття відповідальності перед поневоленою батьківщиною, щирий патріотизм — основний пафос їхньої творчості.

Представники: Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Оль- жич, Олена Теліга, Оксана Лятуринська, О. Стефанович, Ю. Липа, Юрій Клен, Наталя Лівицька-Холодна та ін. «Пражани» продов- жували модерністські традиції неоромантиків (стиль творів), нео- класиків (любов до класичних форм та філософічність).


Літературні твори емігрантів відображають різноманітні аспекти історичного розвитку українського народу в ХХ столітті. Творчість українських письменників-емігрантів є невід’ємною частиною світової літературної спадщини.

Немає коментарів:

Дописати коментар